Про величного беркута із розмахом крил до 2,2 метри з давніх-давен складали багато легенд і казок. Цього птаха можна побачити на гербах і емблемах в культурах багатьох народів. Він вважається символом величі, мужності, гордості й незалежності. Aquila chrysaetos означає "золотий орел". Таку звучну назву дав йому Карл Лінней, який перший описав цей вид.
В Українських Карпатах беркути на 40% живляться птахами, переважно куриними: глухарями, тетеруками, рябчиками, тощо. Наступні 40% поживи складають ссавці, передусім зайці та дрібні гризуни. При нагоді беркут може вполювати лисицю чи дитинча козулі. Якщо бракує їжі - споживає також великих комах. Харчується навіть падаллю, особливо взимку, коли з кормом сутужно.
Загалом сьогодні в Українських Карпатах живе менше 20 пар беркутів. Головна причина малої кількості птахів - переслідування людиною. Гнізда знищують або спустошують. Також птахів часто беруть у неволю. Оскільки пара беркутів висиджує менше одного пташеняти на рік, то навіть популяції, що знаходяться під охороною, відновлюються дуже повільно.
Беркута занесено до Червоної книги України. Щоб допомогти карпатській популяції, слід вжити додаткових заходів. Передусім, слід ефективно охороняти місця гніздування. Також і підгодовування у сувору зиму могло б покращити шанси на виживання цього чудового птаха.
